Як почуваються українські спортсмени, тренуючись та змагаючись за кордоном під час війни в Україні..

На сайті Міжнародної федерації каное опублікована стаття про українську спортсменку Вікторію Ус. Цю публікацію можна було б переробити або доопрацювати, додати чи відняти, виправити або… залишити в оригіналі…

Ми просто взяли найважливіше на сьогодні (на нашу думку)…

_____________________________________________________________________

Її перша кваліфікація в п'ятницю була не найкращою… Але у Вікторії Ус був привід відчувати себе виснаженою і розсіяною…

24 лютого її країна зазнала нападу російських військ. Щоранку, ледь прокинувшись, 29-річна українка тягнеться до телефону, боячись того, що вона може прочитати. Деякі ночі вона майже не спала.

Вікторія неймовірно вдячна міжнародній родині каное, яка згуртувалася навколо неї та інших українських спортсменів у ці жахливі часи. Незважаючи на постійний страх і стрес, дівчина якимось чином зуміла продовжити тренування, як відволікання від щоденного кошмару, що розгортається в її реальному світі.

Її родина досі в Україні. Її мати відмовляється покидати країну.

   «Це був дуже важкий час для мене»

   «Ми не знали, що робити. Ми не вірили, що це може статися. Я читала багато поганих новин про те, що відбувається в моєму місті, це так важко.»

   «Мені було страшно, бо вся моя родина залишилася в Україні. Я подзвонила їм усіх, щоб переконатися, що з ними все гаразд, вони були дуже налякані. Їх розбудили ракети»

   «Моя мама, навіть коли в Києві був дуже важкий час, вона вирішила залишитися вдома. Вона завжди була вдома, і вона сказала: «Це моя земля, це мій дім, я не піду».

Вікторія Ус була на двох Олімпіадах, але навряд чи у неї були більш складні дні на воді, ніж у Празі в п’ятницю.

   «Перші тижні мені було важко зосередитися, мені було важко їсти, спати, робити щось звичайне»

   «Але тоді я зрозуміла, що маю бути сильною, я повинна робити те, що можу, і робити те, що вмію найкраще. Важко передбачити, що станеться, але мені є де зупинитися у Франції, і я знову насолоджуюся веслуванням».

   «Я все ще цілий день читаю новини, думаючи, що відбувається в моєму місті, чи моя сім’я в безпеці. Я переживаю за своїх друзів, які воюють, які залишилися вдома допомагати армії. Усі українці є частиною цієї війни, вона змінила життя українського народу».

   «Я турбуюся про свою країну, тому що хочу бачити її вільною та незалежною, яка знову піднімається».

_______________________________________________________________________

Ми не проводили опитування серед всіх веслувальників, та мабуть, можна передбачити, що більшість з них тренувалась в подібних психологічних умовах.

На прикладі Вікторії Ус видно, як насправді нелегко дається «безпечне» перебування далеко від дому та тренування в «комфортних умовах» в час, коли в твоїй країні війна…

Світлина: Dezso Vekassy (ICF)

Довідково:

Вікторія УС, м.Київ, 

Освіта вища - Національний університет фізичного виховання і спорту, «Психологія спорту».

Почала займатися цим видом спорту 2010р. ДЮСШ «Маяк»(Київ), 

Тренер Володимир Ус [батько].

Бронзова призерка Чемпіонату Європи U23 (2015р)

Майстер спорту міжнародного класу України (2015р)

А Міжнародна федерація каное та світова спільнота веслування продовжують підтримувати українських спортсменів та їхні родини, намагаючись забезпечити їм безпеку під час цього конфлікту. Щоб додати свою підтримку, відвідайте сторінку пожертв.

Повна версія статті: https://www.canoeicf.com/news/viktoriia-us