Що ви, можливо, ще не знаєте про… суддівство змагань з веслування

Мабуть не всім відомо, що в Україні міжнародну категорію судді з веслування на байдарках і каное має лише одна особа! Анжела Дяченко ділиться своїм досвідом суддівства офіційних міжнародних стартів.

Єдиний міжнародний суддя з веслування на байдарках і каное

Якщо говорити про веслування на байдарках і каное (спринт), то так, в Україні лише я маю міжнародну категорію - ІТО (International Technical Official, що в перекладі означає - Міжнародний Технічний Представник) . Бо в мене ще є категорії з Dragonboat та SUP, але в міжнародній федерації вже є кілька українських суддів з цих видів спорту.

Міжнародну категорію я отримала в 2019 році і за цей час ніхто з України не захотів проявити активність в цьому напрямку. Наскільки мені відомо, то за часи незалежної України, тобто з 1991 року, в нас нікого не було в суддівстві офіційних змагань Міжнародної федерації каное (ICF).

До речі, за це ще прийшлося трохи "воювати" і доводити, що це нам потрібно. Ти ж не можеш собі прийти в ICF і сказати: "От я хочу бути суддею". Це національна федерація подає заявку, кандидатуру і т.д. Тобто, було нелегко проламати кризу зашкарублості тут, на місці, в нашій країні і пояснювати, що це нам потрібно, що це наш імідж….

Як все починалось

В квітні 2019-го я пройшла навчання на семінарі ICF, здала екзамен та отримала категорію. Міжнародна федерація на початку року затверджує списки суддів на всі свої змагання і жодних корективів не вносить. Тому, старт мого міжнародного суддівства було перенесено на 2020 рік. Та потім коронавірус "відмінив" усі міжнародні старти…

Перший мій досвід – це Чемпіонат світу серед юніорів та молоді до 23 років у Португалії 2021 року. А вже минулого року я працювала на етапі Кубка світу в Рачіце, пізніше на Чемпіонаті світу серед ветеранів і на завершення сезону була суддею в Оклахомі на Суперкубку. До речі, Америка стала несподіванкою, бо я знала, що є якісь прогалини в суддівстві студентського чемпіонату світу і розраховувала поїхати саме туди. За моєї ініціативи, ФКУ звернулась до ICF з таким запитом. Та отримали відмову по студентському чемпіонату, але запросили в Оклахому. Нагадаю, що все йде лише через національну федерацію, котра визнана Міжнародною федерацією каное.

Про фінансування відряджень

Це все прописано в Правилах змагань і Статуті ICF. Першу категорію, тобто чемпіонати світу, фінансує повністю міжнародна федерація. Кубки світу, а це вже друга категорія, ICF оплачує лише перебування на змаганнях, тобто від зустрічі на вокзалі чи аеропорту. Сам проїзд має забезпечити національна федерація... Але, зазвичай, це витрати за рахунок самих суддів. 

Що стосується Суперкубка, то всі витрати бере на себе сторона, котра приймає. Тобто організатори змагань оплачують перебування і спортсменів, і суддів, і офіційних осіб… Взагалі, там особливі правила, не схожі на стандартне сприйняття: і дистанції інші, і вечірні заїзди під штучне освітлення, і т.д.  

Чим відрізняється суддівство всеукраїнських змагань від міжнародних стартів?

Різниця лише в технічному плані. Коли проводяться міжнародні заходи, ми приїжджаємо на найкращі веслувальні канали, оснащені найновішою технікою. Тобто скрізь працює електроніка – те, чого нам в Україні бракує. А все решта… великої різниці немає.

До речі, місце роботи судді одразу обумовлюється. Головний суддя вирішує, де саме ти будеш працювати - в секретаріаті, чи арбітром на дистанції. Але кожен суддя повинен бути готовим, що його можуть замінити на іншу позицію в будь-який момент. Тож треба вміти все і справитись з будь-якою функцією.

А ще можливі такі ситуації, які відрізняються від українського суддівства. Наприклад, згадуючи свій перший міжнародний досвід, зауважила те, що ти можеш працювати без заміни цілий день. В нас трохи краще це організовано, бо ми заміняємо одне одного. Досить важко, наприклад, стартеру чи арбітру цілий день на сонці витримати, тож в нас організовано зміни по кілька годин. В них такого немає.

Як все облаштовано: хто управляє, призначає?

Всім керує комітет спринту ICF (ICF Canoe Sprint Committee). Є відповідальна особа саме за цей напрямок, тобто суддівство в спринті. Ця людина призначає головних суддів на змагання. Це людина чи колегія, я не знаю точно, бо це не настільки важливо. Тоді, за списками робочих суддів, набирають суддівську бригаду з різних країн. Звичайно, все залежить від категорії змагань. Наприклад, якщо це Олімпійські ігри, то суддя вже повинен мати неабиякий досвід суддівства. А початківців "кидають" на етапи Кубка світу, чемпіонати серед ветеранів тощо.

Про навчання

Якщо ми говоримо про семінари, то на сайті ICF (www.canoeicf.com/officials) є повна інформація «що, де й коли?». Зазвичай, навчання проводяться на одному з етапів Кубка світу та чемпіонаті світу. Також на сайті є інформація щодо списку суддів, котрі будуть викликатись на ті чи інші змагання.

Чи багато є суддів з інших країн?

Інші країни мають не просто по декілька суддів загалом, вони можуть мати по декілька суддів на одних змаганнях. Якщо подивитись списки ITO, то є по 10–15 осіб від однієї країни. На змагання приїжджають, як мінімум по двоє. А в нас поки я – одна однісінька і було б набагато краще, коли була б компанія. Мені здається, це престиж для країни - мати своїх суддів в ICF.

Які вимоги для суддівства міжнародних змагань?

Найперше, треба тямити в англійській мові, розбиратися в Правилах змагань, знати Статут ICF. Так, іспити складаються англійською. Тому треба принаймні розуміти, що тебе питають і що відповісти.

Щодо знання мови, то в нашій країні чомусь існує така думка, що ти повинен ледь не досконало володіти мовою і при тому справжньою британською або американською англійською. Проте, в нашій спільноті в кожного своя англійська, - в іспанців своя англійська, в німців своя, в італійців своя. Тут дуже комфортно, оскільки вимоги - не складати іспит зі знання мови, а вміти донести свою думку і просто зрозуміти, що від тебе хочуть. Кожен іноземець тут намагається говорити зрозуміло, пояснити, що хоче сказати і всі розуміють, що в тебе така англійська. Але мінімальні знання мови повинні бути. Це насправді не така страшна проблема, як ми її собі уявляємо. Тим більше, що молоді люди сьогодні без проблем вивчають ази мови і спокійно можуть порозумітись з іноземцями.

Як отримати міжнародну категорію?

Найперше, потрібно мати національну категорію. Також треба знати Статут ICF, знати міжнародні правила змагань та слідкувати за їх оновленням. Досить регулярно вносяться хоч і невеличкі, та зміни. Про це завжди повідомляється на сайті ICF. Відвідати навчальний семінар міжнародної федерації, здати екзамен... 

І звичайно, без національної федерації не вдасться це зробити, оскільки ICF працює виключно з офіційними особами ФКУ. Навіть, якщо вже отримав міжнародну категорію, ти самостійно не можеш виїхати на змагання, - національна федерація робить запит, дає клопотання і т.д. 

Чи оцінюють роботу суддів?

Ні. Оцінок ніхто не робить. Та й апелювати ти не можеш. Однак, якщо виконувати якісно всі завдання, то найімовірніше, що тебе знову і знову будуть викликати на суддівство. Проте, якщо погано виконуєш свої обов’язки, то, звичайно, до тебе будуть ставитись з обережністю і навряд чи часто викликатимуть на змагання.

Насамкінець…

Це не робота. Цього ніхто не оплачує додатково. Так, тебе забезпечують проживанням та харчуванням і не більше того. Це - своєрідне хобі. Хоч і серйозна та відповідальна праця. Тому, якщо тобі подобається процес - ти отримаєш задоволення.